Вирізняють три основних типи відносин людини і політики або ставлення людини до політики.

Date: 2015-10-07; view: 363.

Перший тип відносинпов'язаний із залученням людини до політики, коли людина займає більш-менш активну громадсь­ко-політичну позицію, демонструє активну політичну поведін­ку. У такому разі людина намагається вирішити власні пробле­ми шляхом відповідного впливу на систему політичної влади, політичні відносини. При цьому фіксуються висока громадська свідомість і активність особистості, що часто підсилюються тим, що людина шукає і знаходить однодумців, у результаті чого фор­муються доволі великі соціальні групи, основу діяльності яких становить спільний інтерес. За високого рівня активності саме з таких груп виростають громадські рухи, об'єднання, організа­ції, політичні партії.

Другий тип відносин— це відчуження, або аномія, що харак­теризується розривом зв'язків людини з політичною владою.

Людина при такому типі відносин зосереджується переважно на реалізації власних інтересів. Різні норми, що регулюють сус­пільну життєдіяльність, у такій ситуації за різних обставин втрачають вплив на людину, людина піддає їх сумніву. За таких обставин люди дистанціюються від влади, не лише не довіряють їй, а й просто ігнорують її рішення, розпорядження, вимоги тощо. Здебільшого це призводить до частої зміни влади, її гілок, окремих політичних лідерів, особливо загальнонаціонального рівня президента.

Третій тип відносинхарактеризує повне злиття людини і політичної структури, підпорядкування особистого життя її пот­ребам, ритму змін. Для такої ситуації характерно поглинання індивідуального життя людини політичним життям суспільс­тва. У кінцевому підсумку формується специфічний тип автори­тарної особи, а влада почувається незалежно, впевнено і ком­фортно.

Українські вчені В. Скуратівський та М. Шевченко наголо­шують, що політика по суті, за особливостями спрямована на впорядкування функціонування та розвитку політичних систем. А тому зміст політичної діяльності, на їх думку, полягає у від-творювальній формі взаємодії суспільної людини з об'єктивним світом [174,с. 84-90].

Політика як відтворення певних суспільних явищ неповтор­на, позаяк неповторними є й власне ці явища, і люди, які беруть у них участь.Іншими словами, великий інтерес становить пи­тання особливостей політичної діяльності окремо взятої люди­ни, поєднання загального і особливого в такій діяльності. І все ж на перший план висуваються проблеми, пов'язані з мотивами, стимулами, що спонукають до політичної діяльності, тобто чому та чи та людина цікавиться і бере участь у політичних діях і про­цесах, — питання складне. Багато в чому воно пов'язане з про­гнозуванням реальності, дієвості конкретного політичного рі­шення, його легітимністю.

Громадяни не однозначно ставляться до політики загалом. А багато хто абсолютно байдужий до політики, або аполітичний.