Щоб Україна як національна держава вистояла, посіла гідне місце серед рівних їй держав, національна ідея повинна дістати
Date: 2015-10-07; view: 555.
відповідне підґрунтя за рахунок передусім розвитку науки й освіти, чіткого визначення геополітики, захисту власного національного інформаційного простору.
Навряд чи хтось вважає нині розвиток фундаментальної та прикладної науки в Україні задовільним. Не у кращому стані й гуманітарні науки. Тут вкрай загрозливою, зокрема, є ситуація з підготовкою та захистом дисертацій з гуманітарних наук. Вимоги ВАК щодо кількості публікацій при підготовці кандидатських і докторських дисертацій з дисциплін гуманітарного циклу, скорочення обсягу фахових видань з філософії, історії, політології, психології, соціології тощо, зменшення кількості спеціалізованих рад, їх концентрація в окремо "вибраних" вищих навчальних закладах і установах спричинює ситуацію, коли інтерес і бажання здобувати вчені ступені та звання з гуманітарних дисциплін зникають, під сумнів ставиться навіть потреба в них.
Однією з найгостріших у контексті перелічених проблем є проблема стабільного існування, захисту будь-якою державою власного інформаційного простору. Це — базова складова геополітики держави, особливо в умовах нестабільності.
Через відсутність чіткого геополітичного курсу ми можемо знову опинитися під "крилом" наступного "старшого" брата або підкоримося сильнішим.Проблема захисту національного інформаційного простору стає дедалі болючішою. Про це свідчить стан не лише ЗМІ, а й освіти. В освітній простір України часто безсоромно і безконтрольно пориваються США, Росія, Німеччина, інші країни. З розвитком нових систем комунікацій, особливо Іпіегпеі, це робити доволі легко, зокрема, через декларування так званої гуманітарної освітньої допомоги. Більшість відомих зарубіжних освітніх фондів розпочинали діяльність в Україні саме з ревізії, придбання не лише освітніх та інших технологій, а й талантів, фахівців-спеціалістів світового рівня. Зрозуміло, за кордоном очікують насамперед українських учених, технологів, обдарованих осіб. Щоб запобігти цьому, треба терміново визначити як надпріоритетні програми розвитку освіти і науки, інформатизації та комп'ютеризації, тобто програми інтелектуального розвитку, що сприятимуть збереженню та збагаченню національного інтелекту, тому, щоб не відстати від світу. Та поки що українська еліта справді втрачає віру у власну місію, а
зневіра діє на неї, а відтак, і на суспільство, як пліснява [191,с. 19].
Реалізувати національну ідею неможливо без формування у кожного громадянина активної життєвої позиції, тобто готовності, бажання й уміння брати активну участь у діяльності суспільства та держави, уміло користуючись при цьому правами й свободами і водночас сумлінно виконуючи обов'язки. Проте нині більшою мірою дискутується про втрату ідеалів, їх радикальну зміну і майже, особливо на державному рівні, не формуються ідеали, притаманні демократичному, громадянському суспільству. Практично не реалізується в Україні нова державна молодіжна політика, основи якої закладено в Декларації про загальні засади державної молодіжної політики в Україні (затверджено відповідним Законом України від 15 грудня 1992 р.). Цей закон проголосив молодіжну політику пріоритетною в державі, задекларував права молоді на навчання, працю, культурне забезпечення та соціальний захист, а нині молодь в Україні фактично самовиживає. Звідси високий рівень безробіття, антисуспільних проявів, міграції тощо.
Національна ідея передбачає обов'язкове виховання почуття національної незалежності за допомогою символіки, ритуалів, національних традицій і святинь, системи освіти, засобів масової інформації тощо. Івкрай необхідно для використання наданого нам унікального шансу створити національну державу. В українців на відміну від багатьох народів колишнього СРСР є можливість досягти ситуації — бодай у поколінні наших дітей, — коли всі ми зможемо ідентифікуватися на основі спільності культури, історії, релігії, мови і не просто вважатимемо, а насправді почуватимемося великою й непересічною вільною і сильною нацією.