rus | ua | other
Home
Random lecture
|
ЗМІ в політичних кампаніях
Date: 2015-10-07; view: 383.
Що таке політичні кампанії?Які можливості відкривають вони перед ЗМІ? Які етапи діяльністі ЗМІ?Ці питання заслуговують окремої уваги
Громадсько-політичний рух Виникає заради задоволення потреб певних громадсько-політичних сил і об'єднує значну кількість учасників.Наприклад: рух солдатських матерів проти дідівщини в арміїГромадсько-значима проблема Вимагає ґрунтовного обговорення і прийняття рішення на державному рівні.Наприклад: проблема плати за комунальні послугиОрганізаційно-масовий захід Проводиться з метою висунути певні вимоги і досягти їх задоволення Наприклад: підготовка і проведення страйку шахтарівОбговорення політичного документа З'являється спочатку у вигляді проекту, варіантів проекту і потім про них оголошуються певні судженняНаприклад: обговорення проектів політичної реформи в Україні в 2002-2003 рр.Проведення виборчої кампаніїРозгортається боротьба за депутатські місця, за голоси виборцівНаприклад: виборчі кампанії 2002 року (парламентська), 2004 року (президентська).Чиїми силами проводяться політичні кампанії? Це залежить від того, чиї по суті, інтересами вони представлють. Це:групи громадської ініціативипрофспілкові організаціїтрудові колективидержавні органиполітичні партіїзасоби масової інформації
| У ЗМІ – особлива роль. Без їх використання не обходиться жодна політична кампанія. Вони можуть і самі ініціювати і проводити політичні кампанії
|
В ЧОМУ СИЛА ЗМІ у політичних кампаніях
|
В оперативності
|
| Те, що відбулось сьогодні, передбачається на завтра, стає надбанням реципієнта інформації
| |
|
|
| | У можливості обговорення
|
| У будь-якій політичній кампанії виникають різні думки, позиції, що й виявляється в ЗМІ
|
|
|
| У цілеспрямованості
|
| Звичайно, приступаючи до висвітлення кампанії, редакція складає план, йде від етапу до етапу – до певної мети
| |
|
|
| | У використанні емоцій
|
| Адже ЗМІ здатні не лише давати зважену інформацію, але й використовувати для посилення впливу емоційні засоби
| Політична кампанія розгортається в повних соціально-політичних умовах, які неодмінно слід враховувати її ініціаторам і організаторам, у тому числі – журналістам.
ЩО ВОНИ В УКРАЇНІ?
| ПЕРЕХІД ВІД ТОТАЛІТАРИЗМУ ДО ДЕМОКРАТІЇ В УСІХ СФЕРАХ ЖИТТЯ
|
| НАЯВНІСТЬ АМБІВАЛЕНТНОСТІ В ОЦІНЦІ АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ЖИТТЯ
|
| СУПЕРЕЧНОСТІ В ОЦІНКАХ ДЕРЖАВНОСТІ. НЕЗАЛЕЖНІСТЬ – ЦЕ БЛАГО ЧИ ПРИЧИНА БІД?
|
| ОДНОБОКІСТЬ ПРОЯВІВ ПЛЮРАЛІЗМУ, КОЛИ НАГОЛОС РОБИТЬСЯ НА НЕГАТИВНИХ ЯВИЩАХ
|
| РОЗДРІБЛЕНІСТЬ, НЕСТРУКТУРОВАНІСТЬ СУСПІЛЬСТВА, ЩО ЗАВАЖАЄ ФОРМУВАННЮ СТАБІЛЬНОСТІ СУСПІЛЬСТВА
|
| ВІДСУТНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ ІДЕОЛОГІЇ, ЯКА Б ЗГУРТУВАЛА СУСПІЛЬСТВО
| | НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ, ЩО ПРИЗВОДИТЬ ДО КОНФЛІКТІВ
| |
| | СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ ПОЛІТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА, ЩО ПРИЗВОДИТЬ ДО ПОЛІТИЧНОГО ВІДЧУЖЕННЯ ЛЮДЕЙ
|
Ці та деякі інші характерні для України умови накладають на ЗМІ певні обов'язки, коли вони включаються в політичні кампанії; врахування умов дозволяє краще розкрити сутність політичних кампаній.18.3.Проблема свободи слова в умовах УкраїниДля того, щоб краще зрозуміти місце і роль ЗМІ в політичному житті суспільства, важливо з'ясувати проблему свободи слова.
| ПРОБЛЕМА
| а) на взаємини з владою
| | ВИХОДИТЬ:
| б) на взаємини з реципієнтом інформації
|
| Призначення ЗМІ –давати широку, повну інформацію – може здійснитись лише на основі свободи, в умовах, коли не існує стримувальних факторів, тоді як влада зацікавлена лише у вигідній для себе подачі подій і прагне спрямувати ЗМІ в це русло.
|
| Журналісти, під тиском влади, спонсорів, обраної редактором лінії змушені нерідко йти на порушення свободи слова; в цих випадках виявляють невдоволення споживачі інформації, зацікавлені в об'єктивному висвітленні подій.
| Розв'язуються ці суперечності на практиці по-різному, залежно від конкретних обставин. І для того, щоб краще зрозуміти своєрідність проблеми в сучасних умовах, доречно зробити невеликий екскурс в історію.До 1917 року преса в Росії не була вільною. Безперешкодно виходили лише видання, що підтримували царський режим.У результаті Лютневої революції 1917 р., що поклала початок демократичним перетворенням в країні, преса отримала свободу. Поряд з буржуазними виходили й меншовицькі, есерівські, більшовицькі газети; в березні поновила вихід газета “Правда”.
| Обмеження свободи преси почались після того, як вийшов ДЕКРЕТ ПРО ПРЕСУ, підписаний Леніним в перші дні Жовтневої революції.
|
В декреті – обґрунтовано рішення і виз-начена перс-пектива знят-тя обмежень
|
| Нова влада перебуває в процесі становлення і тому не можна залишати пресу в руках буржуазії: в її руках преса не менш небезпечна ніж “бомби та кулемети” і, як тільки новий лад зміцниться – буде повна свобода преси.
|
| “Тимчасовий” декретдіяв 72 роки і був скасований лише в 1990 році прийняттям ще в умовах СРСР, наприкінці горбачовської перебудови “Декрету про пресу та інші засоби масової інформації”, який закріплював гласність, проголошував політичний плюралізм, однак – в певних межах. Плюралізм не міг виходити за рамки соціалістичного вибору. Соціалістична гласність була несумісна з критикою соціалізму.
|
Свобода слова, можливість висловлювати через ЗМІ різні оцінки здобули державну підтримку і розуміння громадян після отримання Україною незалежності.Першим документом, який визначав статус ЗМІ в новому суспільстві, був Закон “Про інформацію”, прийнятий Верховною Радою України 2 жовтня 1992 року. Він мав однак дещо декларативний характер. Головне, що в ньому проголошувалось: “Держава гарантує свободу інформаційної діяльності всім громадянам та юридичним особам”.Більш розгорнуто, детально характеризувались можливості ЗМІ в Законі “Про друковані засоби масової інформації (преси) в Україні”, прийнятому 16 листопада 1992 р.
|