Гоголь і Булгаков

Date: 2014-03-21; view: 2160.

Фауст” Й.В. Гете і „Майстер і Маргарита” М. Булгакова

Гофман і Булгаков

Коментар до використання таблиць:

Таблицю 1 студенти заповнюють із допомогою викладача, який розповідає їм про джерела роману. Щодо ж інших таблиць, то найбільш оптимальним є такий варіант: група поділяється на п’ять підгруп, кожна з яких отримує одну з таблиць із заповненою колонкою ліворуч, а відтак завданням груп є заповнення колонки праворуч, що без знання тексту роману М. Булгакова буде неможливо.

По закінченні роботи у групах результати оголошуються, з допомогою викладача уточнюються і фіксуються у робочих зошитах усієї групи.

Міфологічні джерела:

Бесіда з студентами.

1.Події на Патріарших ставках:

· Про що розмовляють Берліоз і Бездомний?

· Яке головне питання постає у розмові Воланда з радянськими письменниками?

· Чим закінчується для Берліоза зустріч з Воландом?

2.Події у Єршалаїмі:

· Хто перебуває у центрі подій у Єршалаїмі?

· Яким Булгаков змальовує Ієшуа:

§ Хто його батьки;

§ Як ставиться до оточуючих;

§ Як сприймає фізичні страждання;

§ Чому не використовує підказку Пілата?

3.Яким письменник змальовує Понтія Пілата:

· Яким ми бачимо Пілата на початку роману;

· Як змінюються бажання і настрої Пілата у процесі бесіди з Ієшуа;

· Чому він злякався, адже він – відважний воїн, який не боявся озброєних ворогів;

· Чому Пілат наказує вбити Ієшуа?

4.Чи відповідає біблійний текст текстові роману?

(пропонується таблиця із заповненою лівою частиною – другу частину вони, за допомогою викладача, заповнюють самостійно)

Переосмислення євангельського образу в романі „Майстер і Маргарита”

5.У чому причина такої, майже цілковитої, невідповідності двох текстів?

Це очевидно. По-перше, Христос – Син Божий, а Ієшуа – людина. По – друге, „Майстер і Маргарита” – це не священна книга, яка утверджує певну релігійну істину: історія Ієшуа має романний характер, причому романний – „у квадраті”! Адже ми дізнаємося про події не тільки тому, що читаємо роман „Майстер і Маргарита” Булгакова, а й тому, що ми маємо змогу читати роман про Пілата й Ієшуа, який написав майстер і рукопис якого завдяки Маргариті було врятовано Воландом.

6.З якою ж тоді метою письменник використав у своєму творі біблійні мотиви?

Передусім ідеться про особливості часу у романі. Адже той факт, що давнина і сучасність знаходяться поруч, утверджує переконання, що змінюються лише історичні та життєві обставини, натомість сутність людини залишається незмінною, і, як і дві тисячі років тому, людина протистоїть сама собі відповідно до того, якими засадами керується вона у житті.

Булгаков з метою, аби виникало враження, що перешкоди у часі і у просторі є відносними використав прийом, який називається „роман у романі”. У зв’язку з використанням цього прийому будується і композиція роману, відповідно до якої так звані „біблійні глави” чергуються із так званими „сучасними главами” з тим, аби в останній главі зустрітися, нарешті, і ніби злитися в одну-єдину і неподільну місячну стежку, якою крокують Пілат й Ієшуа Га-Ноцрі. І, власне, завдяки такому прийомові , а відповідно, і такій композиції, усі перешкоди у часі та просторі зникають.

Слово викладача.

Зіставляючи загальні засади модерністського мистецтва з романом М.Булгакова „Майстер і Маргарита”, не можна не помітити, що і „розуміння літератури як найвищого знання, що здатне проникнути у найінтимніші глибини існування особистості й одухотворити світ, і схильність до містицизму, і прагнення відкрити вічні ідеї, що можуть перетворити світ за законами краси й мистецтва, і створення нової художньої реальності, рівнозначної довколишній дійсності, та експерименти (літературна гра) з цією новою реальністю”, -- отже, не можна не помітити, що всі ці й інші засади об’єктивно свідчать про модерністський характер „Майстра і Маргарити”.

Однак тільки ними роман не обмежується, доказом чого є, зокрема, використання прийому у зображенні образів героїв – прийому сатиричного.

Сатиричне зображення героїв – це спосіб, що полягає не тільки у запереченні, а й у ствердженні, щоправда, - ствердженні від протилежного. Проте у романі є й ті, хто стверджує певні цінності безпосередньо. Про одного з таких героїв ми говорили – це Ієшуа. Але й у так званих сучасних сценах твору також є такі герої твору – це, безумовно, майстер і Маргарита.

Отже, що і як вони утверджують в романі?

Аналітична робота.

Обговорення питань щодо образу Маргарити і майстра (із цитуванням), зазначених у плані до семінару.

Додаткові запитання:

· Як характеризують Маргариту такі слова автора:

а) „... що пережила Маргарита, коли прийшла назавтра в будиночок майстра, по щастю, не встигнувши поговорити з чоловіком...” „Тоді вона повернулася в особняк і зажила на старому місці”;

б) „... чому, власне, я прогнала цього мужчину? Мені нудно, а в цьому ловеласі немає нічого поганого”;

в) „Моя драма у тому, що я живу з тим, кого не люблю, але і псувати йому життя вважаю неможливим. Я від нього нічого не бачила, окрім добра...”;

г) „Я гину через любов! – і, вдаривши себе в груди, Маргарита глянула на сонце”;

д) „... щастя взагалі теж не було. І от вона спершу довго плакала, а потім стала зла...”;

е) „... кокетливо споглядаючи на Азазело... Вона була небайдужа до всіх людей, які роблять будь-що першокласно”;

ж) „Я все життя вклала в цю твою працю”.

· Що ж було потрібно цій жінці?

· Які причини того, що майстер відмовляється від свого роману і потрапляє до психіатричної лікарні?

· Що дають нам для розуміння характеру майстра і його стану такі цитати:

а) „... ненависний мені людський лемент...”;

б) „Не пишіть більше!”;

в) „Шкодую, що на місці цього Берліоза не було критика Латунського чи літератора Мстислава Лавровича”;

г) епізод із шапочкою;

д) „Не треба задаватися великими планами, дорогий сусіде, авжеж!” Перебування у лікарні – „це не так вже й погано”.

Слово викладача.

Як бачимо, і образ Маргарити, і образ майстра – далекі від ідеалу! Та інакше, певно, і бути не могло, тим паче, якщо зважати на ті суспільні обставини. Проте є все ж таки два моменти, які викликають до цих героїв повагу і симпатію: Маргарита кохає так, що здатна на все заради свого коханого, а майстер написав надзвичайний роман про Ієшуа і п’ятого прокуратора Іудеї Понтія Пілата.

· Актуалізація знань категорії „образ автора”.

Як ви розумієте поняття „образ автора”?

Які форми авторської присутності вам відомі?

Наведіть приклади авторської мови з тексту „Майстер і Маргарита”.

Довідка для викладача:

Труднощі, що виникають у роботі з категорією „образ автора” в інших творах, в даному випадку посилюються наявністю кількох форм авторської присутності. Студенти можуть взагалі не помітити факту існування різних оповідних інстанцій. Поширеною є помилка, коли поняття „образ автора” ототожнюється з особистістю письменника.

Шляхи подолання зазначених труднощів:

1. Розмежувати поняття „образ автора” і „автор-творець” у свідомості студентів допоможе ознайомлення їх з уривками із деяких листів Булгакова (лист братові Миколі Булгакову від 24 серпня 1929 р., Йосипу Сталіну від липня 1929 р., Урядові СРСР від 28 березня 1930 р., Вікентію Вересаєву – 20-28 липня 1931 р.), що виявить розходження життєвого матеріалу з художніми образами і сюжетними ходами в „Майстрі...”.

2. В ході теоретико-літературної підготовки до аналізу, коли студенти ознайомлюються з класифікацією форм авторської присутності, доцільно скористатися опорною схемою №1. Вона зручна тим, що стисло і повністю надає інформацію, яка важко запам’ятовується з першого разу, і, крім того, стане у пригоді під час вивчення інших творів.

3. Разючий контраст оповідних манер в московському романі студенти добре відчують, якщо зіставлять два уривки з твору: один з них належить „автору-хронікеру”, а інший забарвлений інтонаціями „романтичного автора”. Для цього викладач заздалегідь записує ці уривки на дошці.

4. У зв’язку з єршалаїмським текстом важливо торкнутися питання про смисл і функції розподілу „авторських” функцій між Воландом і Майстром.

5. Етап узагальнення результатів аналізу образів доцільно скомбінувати з творчим завданням, організувавши роботу студентів з роздавальним матеріалом, що містить уривки з тексту без авторського коментаря, який вони мають реконструювати згідно зі своїм уявленням про булгаковську манеру оповіді.

· Закріплення навичок розмежування понять „образ автора” і „автор-творець”.

Зіставлення листів Булгакова і спогадів його дружини О.С. Булгакової з сюжетними ходами, образною системою та авторськими оцінками в „Майстрі...”. виявлення відмінностей між художнім матеріалом та біографічним.