Управління грошовими коштами

Date: 2015-10-07; view: 463.

Лекція 3. Управління активами

Приклад

Інвестору запропонували вкласти 200000 грн. на 2 роки за норми доходності 40%, очікуваний темп інфляції складає 30%. Яка оцінка реальної вартості доходу інвестора?

План лекції

1. Управління грошовими активами

2. Управління виробничими запасами

3. Управління дебіторською заборгованістю

4. Управління необоротними активами

Управління грошовими коштами полягає в оптимізації сукупного розміру залишку грошових коштів з метою забезпечення постійної платоспроможності і ефективного використання в процесі зберігання.

Для визначення оптимального залишку грошових коштів використовують 2 моделі:

1) модель Баумоля – передбачає, що підприємство починає свою діяльність маючи на рахунку максимальний і доцільний рівень грошових коштів, а потім постійно витрачає їх протягом деякого періоду часу. Всі кошти, які надходять від реалізації продукції підприємство вкладає в короткострокові цінні папери. Як тільки запаси грошових коштів досягають нуля, підприємство продає частину цінних паперів і тим самим поповнює запас грошових коштів до початкової величини.

Оптимальний залишок визначається за формулою:

Q – оптимальний залишок грошових коштів;

V – прогнозована потреба в грошових коштах;

C – одночасні витрати з конвертації цінних паперів;

r - доходність короткострокових цінних паперів.

Модель Баумоля проста і придатна тільки для тих підприємств, грошові витрати яких стабільні і прогнозовані. На практиці таке трапляється рідко, оскільки залишок грошових коштів змінюється випадково, причому можливі значні коливання.

2) модель Міллера-Орра показує, як можна управляти грошовими запасами, якщо неможливо спрогнозувати щоденне витрачання і надходження грошових коштів. Вона передбачає, що залишок грошових коштів хаотично змінюється до тих пір, поки не досягне верхньої межі С_h.

Як тільки це відбувається підприємство починає купувати достатню кількість короткострокових цінних паперів з метою повернення запасу грошових коштів до певного нормального рівня (С_r). Якщо запас грошових коштів досягає нижньої межі (С_l), то у цьому випадку підприємство продає придбані раніше цінні папери і таким чином відновлює запас грошових коштів до нормального рівня.

Етапи реалізації моделі Міллера-Орра:

1. Визначається мінімальна величина грошових потоків С_l (встановлюється експертним шляхом, виходячи з середньої потреби підприємства в оплаті рахунків, можливих вимог банку та кредиторів);

2. За статистичними даними визначається варіація щоденного надходження коштів на поточний рахунок (V_ar);

3. Визначаються витрати зі зберігання коштів на поточному рахунку (Z_s) – ці витрати прирівнюються до ставки щоденного доходу за короткостроковими цінними паперами і витрати із взаємної трансформації грошових коштів та цінних паперів (Z_t);

4. Розраховується розмах варіації залишку грошових коштів

5. Розрахунок верхньої межі грошових коштів на поточному рахунку С_h

6. Розрахунок точки повернення, тобто величини залишку грошових коштів на поточному рахунку до якого необхідно повернутися у випадку, якщо фактичний залишок грошових коштів виходить за межі C_l та C_h