Заборона рабства та примусової праці

Date: 2015-10-07; view: 563.

Стаття 4

Заборона катування

Стаття 3

Право на життя

Стаття 2

Права і свободи

Розділ І

Зобов'язання поважати права людини

Стаття 1

Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.

1. Право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який законом передбачене таке покарання.

2. Позбавлення життя не розглядається як таке, що його вчинено на порушення цієї статті, якщо воно є наслідком виключно необхідного застосування сили:

а) при захисті будь-якої особи від незаконного насильства;

b) при здійсненні законного арешту або для запобігання втечі особи,

яка законно тримається під вартою;

с) при вчиненні правомірних дій для придушення заворушення або

повстання.

Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

1. Ніхто не може триматися в рабстві або в підневільному стані.

2. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.

3. Для цілей цієї статті значення терміна “примусова чи обов'язкова праця” не поширюється на:

а) будь-яку роботу, виконання якої звичайно вимагається під час тримання

під вартою, призначеного згідно з положеннями статті 5 цієї Конвенції,

або під час умовного звільнення з-під варти;

b) будь-яку службу військового характеру або – у випадку, коли особа

відмовляється від неї з релігійних чи політичних мотивів у країнах, де

така відмова визнається, – службу, яка має виконуватися замість

обов'язкової військової служби;

с) будь-яку службу, яка має виконуватися у випадку надзвичайної ситуації

або стихійного лиха, що загрожує життю чи благополуччю суспільства;

d) будь-яку роботу чи службу, яка входить у звичайні громадянські

обов'язки.