Особливості реалізації права на доступ до інформації щодо діяльності органів публічної влади.

Date: 2015-10-07; view: 418.

Запит на інформацію є однією з основних форм реалізації права на доступ до публічної інформації, яку передбачає Закон України „Про доступ до публічної інформації” (надалі — ЗДПІ). Відповідно до статті 16 ЗДПІ, запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що перебуває у його володінні.

Запитувач може просити інформацію, яка в розпорядника є або мала би бути, відповідно до покладених на нього обов'язків.

Слід зауважити, що Закон України „Про доступ до публічної інформації”не поширюється на сферу звернень громадян, у т. ч. щодо надання консультацій правового характеру, які регулюються окремими законами.

Закон про доступ до публічної інформації зафіксував такі принципи подання запиту:

· запит на інформацію подається незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту;

· запит може бути індивідуальним або колективним, у т. ч. поданий від юридичних осіб або об'єднань громадян без статусу юрособи;

· запит подається в будь-якій формі

· форма запиту є довільною, але має містити обов'язкові реквізити.

Запит на інформацію є досить зручним способом отримувати інформацію, оскільки він подається, а відповідь на нього отримується, як правило, у письмовій або електронній формі та у досить формалізованому вигляді, що дозволяє порівняно легко встановити чи були порушені ваші права (шляхом ненадання відповіді або надання її у неналежний спосіб).

Предметом запиту на інформацію може бути будь-яка відкрита публічна інформація, а у певних випадках і публічна інформацію з обмеженим доступом, якщо право суспільства в її отриманні переважає інтерес особи в її обмеженні.

Закон не містить переліку відкритої публічної інформації, адже в Закон України „Про доступ до публічної інформації” закладено принцип максимальної відкритості - вся публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (ч. 2. ст. 1 ЗДПІ). Утім, мінімальний перелік публічної інформації, що має активно оприлюднюватися і, відповідно, надаватися на запити закладено у ст. 15 Закону — інформація про структуру, контакти, звіти, проекти актів і ухвалені акти тощо. Окрім цього на запити надається інформація, яку було переведено в режим відкритої, а також інформацію з обмеженим доступом що становить суспільний інтерес, у випадку, якщо такий інтерес переважає необхідність обмеження доступу (див. ч.2 ст.6 ЗДПІ).

Подаючи інформаційний запит, журналістові не обов'язково вказувати, з якою метою потрібна інформація, і як він планує її використовувати. Органи влади, до яких спрямовані запити, не можуть вимагати від вас надання такої інформації чи відмовляти у задоволенні запиту, мотивуючи тим, що не вказано причини подання запиту. Єдиний випадок, коли від запитувача вимагається мотивація — вимога розглянути запит у скорочений термін — «Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.» (ч.3 ст. 20 ЗДПІ).

Новий закон про доступ до публічної інформації суттєво розширив перелік осіб, що зобов'язані відповідати на запит. Стаття 13 Закону України „Про доступ до публічної інформації” наводить перелік таких осіб — це суб'єкти владних повноважень(органи державної влади та інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції), юридичні особи, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету (щодо інформації щодо використання бюджетних коштів), юридичні особи, що виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, а такожсуб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями(щодо інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них). Також закон зобов'язує відповідати на запит суб'єктів господарювання, які володіють інформацією простан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян та іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Примітка: питання віднесення суб'єкта господарювання до такого, що має домінуюче становище на ринку або є монополістом визначається Законом України «Про захист економічної конкуренції»(ст.12) та Законом України «Про природні монополії» (ст.1)

Реквізити інформаційного запиту. Подання запиту

Як вже зазначалося, запит на інформацію повинен містити обов'язкові реквізити (ч.5 ст.19 ЗДПІ), відсутність яких може призвести до його ігнорування або відмові у розгляді:

· ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

· загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

· підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Примітка: Зауважте, що підпис і дата вимагається лише для письмової форми. Вимога підписувати запити електронно-цифровим підписом є неправомірною.

Для зручності запитувача розпорядник може розробити форми запитів, які запитувач може використати при поданні запиту. Однак, використання таких форм є правом, а не обов'язком запитувача. Такі форми мають міститися на веб-сайті розпорядника (за наявності) або безпосередньо в його приміщенні. Окрім цього сама форма запиту має містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

Запит подається в будь-якій формі -в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. При цьому журналістам слід розуміти, що в окремих випадках краще послуговуватися письмовим способом подання запиту шляхом відсилання рекомендованого листа з повідомленням, а іноді і з описом вкладення. Зауважте, що усна форма запиту не передбачає негайної відповіді, а має розглядатися у строки визначені законом.

З практичних міркувань в тексті інформаційного запиту варто посилатися на норми Закону України „Про доступ до публічної інформації”, які визначають обов'язок розпорядника надати інформацію, терміни, в які це має бути зроблено, та можливу відповідальність. Таке посилання буде не лише нагадуванням чиновникам про їхні обов'язки, але й демонстрацією правової обізнаності журналіста та готовності захищати свої права.

Приклад:

Цей запит подається на підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон), у яких зафіксоване право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації. Згідно з частиною 1 статті 20 Закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Відповідно до частин 4 і 5 статті 22 Закону, відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі із вказуванням мотивованої підстави відмови та порядку її оскарження.

Розгляд інформаційного запиту та відповідь на нього

Стаття 16 Закону визначає, що запит, зареєстрований у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію.

Після отримання запиту відповідальна особа має з'ясувати, чи є отриманий запит власне запитом на інформацію, чи зверненням. При цьому визначальною є не назва документу, а саме зміст запитуваної інформації.