Методи мультипроектного управління і критерії формування послідовності проектів

У більшості підприємств інтерес до автоматизації процесів управління інноваційними проектами виникає через наявність декількох одночасно реалізованих проектів і необхідності ефективного планування й контролю всієї сукупності цих проектів. В процесі інноваційного проектування необхідно в стислий термін відповісти на питання чи має підприємство досить ресурсів, щоб завершити проект вчасно, які ділянки будуть найбільш критичними для реалізації проекту, чи можливо узятися за реалізацію нових проектів або виконати додатковий обсяг робіт.

Мультипроектный режим роботи має на увазі зв'язування декількох окремих проектів у рамках одного комплексного проекту або програми. Подібне зв'язування служить головним чином двом цілям. По-перше, це можливість одержання різної аналітичної звітності по всіх проектах у масштабах реалізації інноваційних проектів. По-друге, це можливість створити середовище для інтегрованого розподіленого керування більшими комплексними проектами. Роботи різних підпроектов усередині програми можуть бути зв'язані між собою, що дає можливість аналізувати вплив ходу реалізації окремого подпроекта на інші й на програму в цілому й приймати за результатами цього аналізу обґрунтовані управлінські рішення.

Об'єктивні відмінності мультипроектного виду керування диктують інший порядок пріоритетів функцій:

— ведення архіву й документообігу;

— методологічні функції;

— аналітичні функції мережного мультипрограмного планування;

— контрольно-ревізійні функції;

— ведення бухгалтерії;

— секретарські функції протоколювання нарад.
Мультипроектне керування вирівнює завантаження менеджерів проектів шляхом делегування допоміжних функцій штату так званого проектного офісу. Такі проектні офіси організуються в процесі ініціації або планування, якщо починається реалізація великого проекту або програми. Впровадження проектного офісу для мультипроектного керування в організацію з матричною структурою визначається необхідністю розумного делегування великого обсягу допоміжних функцій керування проектом підготовленому штату проектного офісу, а також необхідністю збору й комунікації інформації між керівництвом і проектами компанії.

Формування послідовності проектів підприємства засновано на наступних основних принципах. Принцип забезпечення реалізації інвестиційної стратегії визначає відповідність цілей формування інвестиційного портфеля цілям інвестиційної стратегії підприємства, спадкоємність планування й реалізації інвестиційної діяльності підприємства на середньострокову й довгострокову перспективу.

Принцип забезпечення відповідності послідовності проектів інвестиційним ресурсам дозволяє погодити загальний обсяг і структуру витрат, необхідних для реалізації відібраних інвестиційних проектів з обсягом і структурою джерел фінансування інвестиційної діяльності, наявних у розпорядженні підприємства.

Реалізація принципу оптимізації співвідношення прибутковості й риска забезпечується шляхом диверсифікованості інвестиційного портфеля. Метою такої оптимізації є недопущення фінансових втрат і збитку в залежності от пріоритетної мети формування портфеля й відносини інвестора до ризику.

Принцип оптимізації співвідношення прибутковості й ліквідності забезпечує фінансову стабільність і платоспроможність підприємства й припускає вибір оптимальної структури послідовності проектів з погляду дотримання пропорцій між показниками прибутковості послідовності проектів, з зі сторони, і показниками поточної платоспроможності (ліквідності) і довгострокової кредитоспроможності підприємства — з іншої.

Принцип забезпечення керованості послідовності проектів припускає обмеженість можливостей реалізації інвестиційних проектів, що включаються, або керування послідовністю проектів фінансових активів рамками кадрового потенціалу підприємства, наявністю професійних менеджерів і аналітиків.

Відповідно до системи пріоритетних цілей і проектованого обсягу інвестиційних ресурсів процес формування послідовності проектів проходить п'ять етапів:

Пошук варіантів реальних інвестиційних проектів для можливої їхньої реалізації компанія проводить поза залежністю от наявності вільних інвестиційних ресурсів, стану інвестиційного ринку й других факторів.

Кількість притягнутих до пророблення інвестиційних проектів завжди повинне значно перевищувати їхня кількість, передбачена до реалізації. Ніж активніше організований пошук варіантів реальних інвестиційних проектів, тим більше шансів має компанія для формування ефективної послідовності проектів.

Розгляд і оцінка бізнес-планів окремих інвестиційних проектів мають на меті підготувати необхідну інформаційну базу для ретельної наступної експертизи окремих їхніх якісних характеристик.

Первинний відбір інвестиційних проектів для більше поглибленого наступного їхнього аналізу здійснюється по певній системі показників, що може включать у себе:

 відповідність інвестиційного проекту стратегії діяльності й іміджу фірми;

 відповідність інвестиційного проекту напрямкам галузевої й регіональної диверсифікованості майбутньої інвестиційної діяльності;

 ступінь розробленості інвестиційного проекту і його забезпеченості основними факторами виробництва;

 необхідний обсяг інвестицій і період їхнього здійснення до початку експлуатації проекту;

 проектований період окупності інвестицій (або інший показник оцінки) ефективності інвестицій;

 рівень інвестиційного риска;

 джерела фінансування, що передбачаються;

 інші (систему таких показників кожна компанія розробляє самостійно з урахуванням мет формування портфеля й особливостей інвестиційної діяльності). За результатами оцінки інвестиційних проектів у розрізі окремих показників визначається загальний рівень їхніх інвестиційних якостей.

Відібрані в процесі попередньої оцінки інвестиційні проекти підлягають подальшій поглибленій експертизі.

Експертиза відібраних інвестиційних проектів за критерієм ефективності (прибутковості) грає найбільш істотну роль у проведенні подальшого аналізу у зв'язку з високою значимістю цього фактору в системі оцінки.

У процесі експертизи перевіряється реальність наведених у бізнес-плані основних показників, пов'язаних з обсягом інвестиційних ресурсів, графіком інвестиційного потоку й прогнозованою сумою грошового потоку на стадії експлуатації (продажу) об'єкта. Після приведення показників інвестиційного й прогнозованого дохідного грошового потоків до справжньої вартості здійснюється розрахунок всіх розглянутих раніше показників оцінки ефективності інвестицій: чиста справжня вартість, індекс; прибутковості, період окупності, внутрішня норма прибутковості.

Узагальнена оцінка інвестиційних проектів за критерієм ефективності здійснюється двома методами: 1) на основі суми рангової значимості всіх розглянутих показників; 2) на основі показника ефективності інвестицій. У закордонній практиці звичайно використовуються показники чистої справжньої вартості (NPV) або внутрішньої норми прибутковості (IRR), які дозволяють визначити мерові ефективності інвестиційних проектів у порівнянні з рівнем рентабельності господарської діяльності, з нормою поточної прибутковості, зі ставкою депозитного відсотка на грошовому ринку.

Аналогічно проводиться експертиза відібраних інвестиційних проектів за критеріями риска й ліквідності.

Остаточний вибір послідовності проектів з урахуванням його оптимізації й забезпечення необхідної диверсифікованості інвестиційної діяльності відбувається з урахуванням взаємозв'язку всіх розглянутих критеріїв.

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 111; Нарушение авторских прав

Мы поможем в написании ваших работ!