Ескіз. Послідовність виконання ескізу

Після з’ясування складу складанної одиниці (виробу), назви та призначення деталей, їхніх форм, призначення кожної поверхні, яка обмежує форму деталі, студент переходить до укладення ескізів деталей. Завжди в першу чергу складають ескіз корпусної деталі. Якщо навичок ескізування немає, то ескізують найбільш прості деталі.

Ескіз - це кресленик, який виконується від руки без дотримування стандартного масштабу. Розміри елементів деталі беруть окомірно, дотримуючись пропорції частин зображеної деталі. Дійсні розміри наносять після виконання зображень. На відміну від ескізу, робочий кресленик деталі виконується за допомогою інструментів у стандартному масштабі. Тому ескіз повинен виконуватися в повній відповідності до правил і вимог ГОСТ 2.109-73.

Спочатку необхідно вивчити ГОСТ 2.305-68 „Изображения – виды, разрезы, сечения”. Ескіз необхідно укладати чітко і охайно, щоб він був зрозумілим не тільки тому, хто його виконав, але й кожній технічно грамотній людині.

Ескіз краще виконувати м’яким олівцем марки М (B) або МТ (HB). Кресленик від руки спочатку здається складним: важко дотримувати пропорційність частин деталі, проводити прямі лінії, коло і дуги. Щоб полегшити ескізування необхідно користуватися папером у клітинку, тому що сітка полегшує зберігати симетрію та пропорційність між окремими елементами деталей.

Осьові, контурні і розмірні лінії необхідно проводити так, щоб вони збігалися з лініями клітинок паперу. Центри кіл необхідно поміщати в точках перетину ліній сітки. Частіше за все ескіз деталі рекомендується виконувати на форматах А4 і А3.

Ескізи виконуються в такій послідовності:

- вивчити форми деталі, встановити її найменування матеріал призначення і роль у механізмі;

- вибрати головне та інші зображення, які необхідні для повної передачі форми деталі, продумати і спланувати розміщення зображень на аркуші. Встановити формат аркуша;

- нанести на аркуші рамку і окреслити контур основного напису та додаткової графи;

Рис. 1 - Поєднання складального креслення зі специфікацією

- нанести габаритні прямокутники зображень, провести осьові лінії для симетричних зображень;

- нанести лінії видимого контуру зображень;

- провести лінії внутрішнього контуру і виконати штрихування розрізів і перерізів;

- нанести розмірні лінії;

- обміряти деталь і написати розмірні числа;

- обвести креслення, спорядити його необхідними написами, виконати основний напис та додаткову графу.

Послідовність виконання ескізу наведена на рисунку 2, а приклад завершеного ескізу показано на рисунку 3

Головне зображення повинне надавати найбільш повне уявлення про форми і розміри деталі. Розташування головного зображення вибирають таким, щоб було зручно читати креслення деталі, коли розмічається її заготівка, обробляється на верстаті або при контролі.

Деталі, які являють собою тіла обертання і обробляються на верстатах (осі, вали, втулки та ін.) зображують з горизонтальним положенням осі обертання. Таке зображення легко читати токарю, коли він виготовляє деталь на верстаті.

Кількість зображень має бути мінімальною, але щоб вони надавали повну уяву про форму та розміри деталі. Рекомендується широко використовувати різні умовні познаки, символи, написи, які сприяють зменшенню кількості зображень на ескізі.

Перед нанесенням розмірів на ескізах необхідно повторити ГОСТ 2.307-68, який встановлює загальні правила нанесення розмірів. Кількість розмірів повинна бути мінімальною, кожний розмір вказується один раз на тому зображенні, де більш зрозуміла форма деталі; розміри, які стосуються одного і того самого елементу (канавки, паза, отвору та інші), слід розташовувати в одному місці і на тому зображенні, де елемент показаний найбільш чітко. Розмірні лінії переважно наносять поза зображенням, відстань від контурної лінії до розмірної має бути не менше 10 мм, а між розмірними - не менше 7 мм. Розмірні лінії не повинні бути продовженням осьових, центрових, контурних ліній.

Не рекомендується наносити розміри невидимого контуру, який зображений штриховими лініями.

Нанесення розмірів замкненим ланцюгом, не дозволяється, за винятком випадків, коли один з розмірів ланцюга показується як довідковий. Довідковий розмір – це розмір, який не підлягає виконанню за наведеним креслеником. Для розмірів, що

наносять на робочих креслениках, вказують граничні відхилення. На навчальних

креслениках граничні відхилення допускається не вказувати.

Обмір деталі виконується вимірювальними інструментами. Деякі з них дозволяють проводити вимірювання з високою точністю (штангенциркуль, мікрометр та ін.), інші – більш грубо, з точністю до 1мм (вимірювальні стальні лінійки). Сукупність зображень разом з умовними знаками (Æ, R, Ž, s, l тощо), позначками і написами, повинна забезпечувати однозначне прочитання форми деталі.

У виробах, з якими працюють студенти, часто трапляються пружини (різноманітні запобіжні клапани, редуктори тощо). ГОСТ 2.401-68 „Правила выполнения

чертежей пружин” встановлює умовні зображення та правила виконання креслень пружин. Для прикладу на с. 14 наведено креслення циліндричної пружини (рисунок 4).

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 1043; Нарушение авторских прав

Мы поможем в написании ваших работ!