Специфікація

Форма та порядок заповнення специфікації регламентуються ГОСТ 2.106-96 „Текстовые документы». Специфікація є основним конструкторським документом, який визначає склад виробу або складанної одиниці. Це таблиця, яка містить у собі складові частини, що входять до специфікованого виробу, а також конструкторські документи, які стосуються виробу. Укладається специфікація на аркушах формату А4 за формою 1, 1а і складається з розділів, які розташовуються в такому порядку:

- документація;

- комплекси;

- складальні одиниці;

- деталі;

- стандартні вироби;

- інші вироби;

- матеріали;

- комплекти.

У навчальних домашніх завданнях специфікація може містити від двох до п’яти розділів (1, 3, 4, 5, 7)

Назви розділів як заголовки записують в графі „Наименование” і підкреслюють тонкою лінією, залишаючи один вільний рядок після кожного заголовка. Після кожного розділу специфікації необхідно залишати декілька вільних рядків для додаткових записів.

В розділі „Документація” цього завдання записують складанний кресленик і схему поділу виробу на складові частини.

В розділі „Складанні одиниці” і „Деталі” заносять складанні одиниці та деталі, які входять у специфікований виріб. Якщо найменування однакові, то запис наводиться у порядку зростання позначень. Якщо назва складової частини складається із декількох слів, то на першому місці записують іменник, наприклад: „Втулка сальникова”.

У розділі „Стандартні вироби” записують стандартні вироби за групами (наприклад, підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т. ін.), в межах кожної групи – за абеткою найменувань виробів, у межах кожного найменування – у порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – у порядку зростання параметрів, чи розмірів виробів.

У розділ „Матеріали” заносять ті матеріали, які входять безпосередньо у специфікований виріб.

В графі „Формат” вказують формати документів, позначення яких записують в графі „Обозначение”. Для документів, записаних у розділах „Стандартні вироби”, „Інші вироби” і „Матеріали», графу не заповнюють. Для деталей, на які не розроблені кресленики, в графі вказують БЧ.

Якщо поле кресленика більшого формату розбивається на зони, то в графі „Зона” вказують позначення зони, в якій знаходиться позиція складової частини виробу.

В графі „Поз.” вказують порядковий номер складових частин, які входять безпосередньо у специфікований виріб у порядку запису їх в специфікації. Для розділів „Документація”, „Комплекси” цю графу не заповнюють.

В графі „Обзначение” вказують позначення записаних документів на складові частини виробів. У розділах „Стандартні вироби”, „Інші вироби” і „Матеріали” графу „Обозначение” не заповнюють.

В графі „Кол.” указують кількість складових частин виробу на один специфікований виріб.

В графі „Примечание” указують додаткові відомості, які стосуються додаткових частин виробів, матеріалів і документів.

Між таблицею специфікації і основним написом необхідно залишати інтервал від 12 до 20 мм для додаткової інформації.

На с. наведений приклад виконання специфікації.

Для складанних одиниць, які містять у собі невелику кількість складових частин, графічні зображення яких можуть розміститися на форматі А4 разом зі специфікацією, стандарт дозволяє поєднувати складанні кресленики зі специфікацією (рис. 1).

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 218; Нарушение авторских прав

Мы поможем в написании ваших работ!