Студопедия

Главная страница Случайная лекция


Мы поможем в написании ваших работ!

Порталы:

БиологияВойнаГеографияИнформатикаИскусствоИсторияКультураЛингвистикаМатематикаМедицинаОхрана трудаПолитикаПравоПсихологияРелигияТехникаФизикаФилософияЭкономика



Мы поможем в написании ваших работ!




Підходи до трактування поняття «управління фінансами» та їх узагальнення

№ п/п Джерело Трактування визначення поняття «управління фінансами»
1. Ковальчук С.В., Форкун І.В. Фінанси. Навчальний посібник. – Львів: «Новий Світ – 2000», 2006. – 568с. – С. 76 Сукупність фінансових методів, важелів, стимулів та санкцій, які використовує фінансовий апарат для формування, розподілу та найбільш ефективного використання фінансових ресурсів.
2. Романенко О.Р. Фінанси. Підручник. 4-те вид. – К.: Центр навчальної літератури, 2009. – 312 с. – С. 50 Це процес управління формуванням і використанням фондів фінансових ресурсів на рівні держави, підприємницьких структур, інших господарських об’єднань і громадян, якщо вони здійснюють фінансові операції за допомогою специфічних прийомів і методів.
3. Фінанси: Підручник / За ред. С.І. Юрія, В.М. Федосова. – К: Знання, 2008. – 611 с. – С. 89. Фінанси: вишкіл студії. Навчальний посібник / За ред. д.е.н., проф.. Юрія С.І. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 357 с. – С. 48 Складова частини управління економікою. Його здійснює фінансовий апарат за допомогою спеціальних методів і прийомів.
4. Финансово-кредитный энциклопедический словарь / Под общ. ред. заслуженного деятеля науки России, д.э.н., профессора А.Г. Грязновой. – М.: «Финансы и статистика», 2002. – 1168 с. - С. 988-989. Свідомий вплив органів управління на фінанси країни, регіонів, господарюючих суб'єктів і на фінансові процеси, фінансову діяльність, який здійснюється з метою досягнення й підтримки збалансованості фінансової системи держави, фінансової стабільності економіки, одержання доходів, прибутку, фінансового забезпечення розв'язуваних економічних і соціальних завдань.
5. Мухин В.И. Исследование систем управления. Учебник. – М.: Экзамен, 2002. – 384 с. – С. 37. Процес цілеспрямованого впливу на систему, що забезпечує підвищення її організованості, досягнення того або іншого корисного ефекту.
6. Клиланд Д., Кинг В. Системный анализ и целевое управление. – М.:. Сов. Радио, 1979. Процес, орієнтований на досягнення певних цілей, що полягає в зборі інформації, передачі її в пункти накопичення й переробки, аналізі накопиченої й довідкової інформації, прийнятті рішень, виробленні відповідного керуючого впливу й доведенні його до об'єкта управління.
7. Оптнер С.А. Системный анализ для решения деловых и промышленных проблем. – Пер. с англ. – М.: Сов. Радио, 1969. Ціль зворотного зв'язку, який впливає на систему. Вплив - це засіб зміни існуючого стану системи шляхом збудження сили, що дозволяє це зробити. Отже, фахівець, що розробляє управлінське рішення, повинен подбати про раціональний набір методів, прийомів і інструментів впливу, щоб домогтися сталого розвитку системи й реалізувати поставлену мету.
8. Юхименко П.І., Федосов В.М., Лазебник Л.Л. та інші. Теорія фінансів: Підручник / За ред.. професорів Федосова В.М., Юрія С.І. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 576 с. – С. 437. Система підходів, принципів та методів розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень з питань фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання (мова йде про фінансовий менеджмент). Мистецтво управління фінансами полягає в поєднанні дій і рішень із забезпечення стійкого поточного фінансового становища підприємств.
9. Фінанси: Підручник / За заг. ред.. С.І. Юрія, В.М. Федосова. – К.: Знання, 2008. – 611 с. – С. 607. Система методів і форм організації фінансових відносин, які застосовує фінансовий апарат для ефективного формування, розподілу і використання фінансових ресурсів суб’єктів економічної діяльності з метою досягнення поставлених цілей та запланованих результатів.
10. Леонтьев В.Е., Радковская Н.П. Финансы, деньги, кредит, банки: Учебное пособие. – СПб.: Знание, ИВЭСЭТ, 2002. – 384 с. – С. 19 Сукупність заходів загальнодержавного органу з реалізації фінансової політики держави, забезпечення цілеспрямованого й безперервного функціонування фінансового механізму з метою виконання системою фінансів її функціонального призначення.
11. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.accom.ru Процес цілеспрямованого впливу за допомогою спеціальних прийомів і методів на фінансові відносини й відповідні їм види фінансових ресурсів для реалізації функцій суб'єктів влади й суб'єктів господарювання, цілей і завдань їх діяльності.
12. Теорія фінансів: Підручник / За ред. професорів Федосова В.М., Юрія С.І. – К.: Центр учбової літератури, 2010 – 576 с. – С. 437, 435, 460 Фінансовий менеджмент як наука є системою знань щодо ефективного управління грошовими потоками і фінансовими ресурсами підприємств для досягнення стратегічних цілей і вирішення тактичних завдань. Ця наука присвячена методології і техніці управління фінансами великої корпорації або компанії. Управління фінансами здійснюється через існуючу систему відносин, які зумовлені історичними, економічними й політичними умовами та підпорядковані фінансовій політиці держави.
13. Райзберг Б.А. Государственное управление экономическими и социальными процессами. Учебное пособие. – М.:. ИНФРА-М, 2010. – 384 с. – С. 143 Управління фінансами – це свідомий вплив органів управління на фінанси країни, регіонів і їх територій господарюючих суб'єктів на фінансові процеси, фінансову діяльність, фінансові ресурси, здійснюване з метою досягнення й підтримки збалансованості, стабільності фінансової й економічної систем, одержання доходів, прибутку, фінансового забезпечення, розв'язуваних економічних, соціальних і політичних завдань.

 

Управління фінансами – свідомий вплив органів управління на фінанси країни, регіонів, суб'єктів підприємництва і на фінансові процеси, фінансову діяльність, що здійснюється з метою досягнення й підтримки збалансованості фінансової системи, фінансової стабільності суб'єктів господарювання, забезпечення грошовими доходами працюючих, а також непрацюючих, що одержують пенсії, допомогу, стипендії, і інші соціальні виплати із централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів.

Механізм управління фінансами в державі повинен бути спрямований на узгодження фінансових інтересів держави, реального сектору економіки й населення країни.

Менеджмент як особлива економічна категорія являє собою набір дій, їх сукупність, з керівництва людьми і виробництвом з метою досягнення запланованих результатів організації.

Основний зміст фінансового менеджменту полягає в управлінні формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів суб'єктів господарювання та оптимізації обороту їх грошових коштів. Матеріальною основою фінансового менеджменту є грошовий оборот підприємства, який спричинює зміну форм вартості і супроводжується потоками платежів і розрахунків. Ефективно управляти грошовим оборотом означає: передбачати його можливий стан на близьку і далеку перспективу;

уміти визначати обсяги та інтенсивність надходження і витрат грошових коштів як в поточному, так і в довгостроковому періодах.

У широкому розумінні фінансовий менеджмент – це стратегія і тактика фінансового забезпечення підприємницької діяльності, що дає змогу ефективно управляти рухом грошових коштів і знаходити оптимальні фінансові рішення. Поняття "фінансовий менеджмент" можна одночасно розглядати в трьох аспектах: як систему раціонального управління фінансами підприємства;як орган управління фінансами підприємства;як форму підприємницької діяльності.

Як система управління фінансами підприємства фінансовий менеджмент є процесом розробки мети управління фінансами підприємств та її досягнення за допомогою методів і важелів фінансового механізму.

Як орган управління фінансовий менеджмент включає фінансову дирекцію та безпосередньо фінансових менеджерів, які шляхом різних управлінських заходів справляють цілеспрямований вплив на фінансову діяльність підприємства. Фінансові менеджери відповідають за постановку проблем фінансового характеру, аналіз доцільності вибору конкретного рішення з наявних альтернативних варіантів, реалізації прийнятого рішення, здійснення оперативної фінансової діяльності. У згаданому вище аспекті фінансовий менеджмент виступає не лише суб'єктом управління, а й об'єктом, що зазнає впливу потоку управлінських рішень з боку таких суб'єктів управління, як органи державного управління, фінансові й податкові установи, банки, страхові компанії, власники майна. У зв'язку з цим часто виникають протиріччя між переліченими управлінськими суб'єктами і фінансовим менеджментом як системою управління. Завдання фінансового менеджера – по можливості уникати таких протиріч. Можна назвати такі функціональні обов'язки фінансового менеджера: організація фінансової діяльності суб'єкту господарювання; обґрунтування доцільності інвестицій; розробка фінансових планів і фінансових нормативів; визначення обсягів надходження і видатків грошових коштів; організація кредитних взаємовідносин; проведення валютної політики (для суб'єктів господарювання, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність); оформлення фінансової документації; аналіз фінансового стану підприємства; контроль за виконанням планових фінансових показників; участь у розробці та впровадженні пропозицій щодо поліпшення фінансово-господарської діяльності, (покращання використання фінансових ресурсів, накопичення капіталу, запобігання утворенню зайвих запасів товарно-матеріальних цінностей, підвищення ліквідності активів, у тому числі цінних паперів, придбаних суб'єктом господарювання і т. ін.). Ефективність фінансового менеджменту значною мірою залежить від узгодженості дій власників, керівників і фінансових менеджерів підприємства (на невеликих підприємствах власник може одночасно бути його керівником). Західні економісти вбачають такі основні відмінності в діяльності керівника і фінансового менеджера підприємства: стратегічна орієнтація – керівник підприємства здійснює пошук усіх можливостей подальшого розвитку підприємства, тоді як фінансовий менеджер відбирає і обґрунтовує лише ті варіанти управлінських рішень, для реалізації яких наявні фінансові ресурси; реалізація ідей – для керівника революційна, орієнтована на швидкий результат, а для фінансового менеджера – еволюційна, розрахована на довгострокову перспективу; залучення ресурсів – керівник, як правило, орієнтується на форми тимчасового придбання необхідних ресурсів (оренда, лізинг тощо), тоді як фінансовий менеджер віддає перевагу придбанню ресурсів у власність та збільшенню кількості зайнятих на виробництві.

І нарешті, фінансовий менеджмент як форма підприємництва передбачає творчий підхід до вирішення фінансових проблем, використання наукових основ планування і управління, фінансового аналізу, нововведення (інновації).


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Раскрытие первичной и вторичной информации по сегментам | Тема 1. Фонетическое членение речи. Слог. Ударение. Интонация

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 335; Нарушение авторских прав




Мы поможем в написании ваших работ!
lektsiopedia.org - Лекциопедия - 2013 год. | Страница сгенерирована за: 0.003 сек.