Батьківщина

Як же край той зветься,

Де ти, хлопче, зріс,

Де твій дім, озерце,

Дитсадочок, ліс,

Де верхам синіти

Вічно в далині,

Де найкращі в світі

Люди і пісні?..

В. Багірова

На добраніч, мої лялечки,

Мої зайчики і ведмедики.

На добраніч, мої котики,

І слухняники, і вередики.

Позаплющуйте свої віченьки

Та позтулюйте свої вустонька,

Ніженьки простягніть, спіть...

Д. Чередниченко

Рости, кленочку!

Із кленового гаю прилетіла на вітрильці насінина. Край городу упала. Сховалася під бадилину і до весни пролежала.

Пригріло сонце, задзюркотіли струмки. Схотілося насінинці дзвінкої водиці напитися, на сонце поглянути. Пустила вона росточки. Один – до землі, другий – до сонця.

Біг якось хлопчик городом. Дивиться – кленочок. Такий кумедний, ледь від землі видно, всього два листочки. Біля нього кури порпаються, їжу вишукують. "Ще зламають кленочка!" – подумав хлопчик. Майнув у лозняк, нарізав пруття, обгородив деревце тинком.

Рости, кленочку, міцний та високий!

10. Найкращий тип мовленнєвого дихання – змішаний, реберно-діафрагмальний (рухаються ребра і діафрагма). Для цього треба покласти праву руку на діафрагму, а ліву - на лівий бік грудної клітки. Набрати повітря через ніс, злегка затримати його, потім промовити фразу (повітря слід видихати через рот). Виконайте тренувальні вправи:

1) видихніть наявне в легенях повітря (губи "трубочкою");

2) вдихніть через ніс на рахунок 1-2-3 (діафрагма опускається, верхня частина живота "напинається");

3) розширте грудну клітку, "розсуваючи" ребра (1 с);

4) "підтягніть" нижню стінку живота (1с);

5) затримайте дихання (1с);

6) видихніть через рот на рахунок 1-2-3-4-5;

7) зробіть короткий вдих ротом і носом, видихніть на рахунок 1-2-3-4-5; знову короткий вдих - видихніть на рахунок 6-7-8-9-10; вдих-видих - 11-12-13-14-15; вдих-видих - 16-17-18-19-20. Повторіть кілька разів. Поступово повітря можна затримувати довше, видихаючи на рахунок 1-2-3-4-5-6-7-8, домагаючись, щоб вистачало повітря (Соловйова Н.М. Практикум по выразительному чтению. – М., 1976. – С. 26-27).

11. Промовте слова та речення так, щоб відчувалися: а) радість; б) тривога; в) схвильованість; г) відчай; д) розчарування; є) сум.

Україно моя, дитина, сонце, дощ, воля, самостійність, до дошкільного закладу, настає ранок, час додому, наближається ніч, верболози, мої батьки, море, лине пісня.

Практичне завдання для самостійного опрацювання № 5

1. Складіть тематичний словник "Поняття про час" для дітей старшого дошкільного віку та словник-мінімум на теми: "Одяг" - для дітей молодшого дошкільного віку; "Транспорт" - для дітей старшого дошкільного віку.

2. Доберіть лексичний матеріал (загадки, вірші, прислів’я, приказки, образні вислови) для ознайомлення дітей з багатозначними словами бити – б’ють, ніс – носик, хвіст – хвостик; доберіть 10 прислів’їв і приказок, доступних для розуміння дітей дошкільного віку. Підготуйте для кожного коротку розповідь, в якій доречним було б вживання цього вислову.

3. Прочитайте наведені фразеологізми. Які з них, на ваш погляд, доступні дітям дошкільного віку? В яких життєвих ситуаціях їх можна застосувати? Як ви їх поясните дітям?

Під гарячу руку; ні до чого руки не стоять; на всі руки майстер; сидіти склавши руки; стояти з довгою рукою; розводити руками; докласти рук; легкий на руку; як без рук; відбиватися руками й ногами; не з руки; з порожніми руками; швидкий на руку.

Як мед так і ложкою; впадати в око; і сміх, і гріх; і вухом не веде; вовків боятися - в ліс не ходити; каші маслом не зіпсуєш; не кажи гоп, поки не перескочиш; байдики бити; ловити ґав; мов кіт наплакав; не все коту масниця; кіт їв би рибу, а у воду не хоче; впіймати облизня; сісти в калюжу.

Які ще фразеологічні вислови ви знаєте?

4. Прочитайте тлумачення слів дитиною шести років: кажан – це птах, який літає вночі; кішка – ловить мишей; лісник – живе у лісі; кватирка – в ній живуть; склянка – з неї п’ють; сукня – носять дівчата; тролейбус – возить людей у місті; хустка – пов’язують голову; стежинка – це дорога від хати.

Виправте дитяче тлумачення, дайте правильне визначення наведених у табл. 3 слів.

Таблиця 3

5. Які з наведених слів доступні дітям дошкільного віку? Коли (на якому занятті) і як (якими методами і прийомами) їх можна ввести у словник дітей? У якій віковій групі?

1. Пошта, поштамт, листоноша, телеграф, телефон, лист, індекс, бандероль, телеграма, кореспонденція, тариф, бланк, телетайп, телефакс.

2. Аптека, провізор, фармацевт, рецепт, ліки, лікар, терези, піпетка, таблетки, мікстура, порошок, краплі.

3. Бібліотека, читач, каталог, абонемент, бібліотекар, формуляр, екземпляр, примірник, видавництво, друкарня, шрифт, фольклор, лектор, стелаж.

Складіть тлумачний словник доступної дітям лексики, доберіть до кожної лексичної групи дидактичні та сюжетно-рольові ігри на закріплення та активізацію словника.

6. Відповідно до особливостей словника дітей кожної вікової групи визначте основне завдання словникової роботи. Заповніть табл. 4, порядок завдань позначте римськими цифрами (І, II, III) навпроти кожного з позначених арабськими цифрами у першій колонці завдань.

Таблиця 4

7. Прочитайте наведені вислови. Як ви поясните дітям переносне значення цих фраз?

Свіжі сили, золоті руки, золоте серце, кам’яне серце, серце грає, очі сміються, золота осінь, срібний іній, сонечко сміється, дощ стукає у віконце, лютий мороз, прокинулося сонечко, біжать хвилі одна за одною, падати від утоми, сонячні зайчики стрибають по стіні, хліб святий, шовкове волосся.

Письмово поясніть фрази.

8. Прочитайте хід заняття зі словникової роботи.

Хід заняття: на столі у вихователя постільна білизна, іграшкове ліжко і лялька. Вихователь запитує у дітей: "На чому люди сплять? Що кладуть на ліжко? (Пропонує знайти матрац, розповісти, який він, з чого зроблений, для чого потрібний.) Чим застеляють матрац? Що кладуть на простирадло? Ви лягаєте, а вам на вушко шепоче сни... (подушка). Діти розповідають, для чого потрібна подушка, з чого вона зроблена (пухова, пір’яна.) Вихователь запитує: "Що надівають на подушку? Чим вкриваються? З чого зроблені ковдри? Що надівають на ковдру? Як назвати одним словом усе, що розглядаємо?"

Дидактична вправа. Запитання: Подушка яка? Якими словами про неї можна сказати? Ковдра яка? Простирадло яке? Предмети постільної білизни які? Матрац великий, а подушка? Ковдра товста, а простирадло? Подушка м'яка, а матрац?

Дидактична гра "Підготуємо ліжко до сну". Діти по черзі застеляють ліжко, називають предмети постільної білизни, кладуть ляльку спати, співають пісню.

Визначте вид і тип заняття. Для якої вікової групи це заняття? Сформулюйте завдання до пропонованого плану проведення заняття.

9. Закінчіть дидактичні вправи.

Дидактична гра "Назви слово"

Мета: з’ясувати засвоєння дітьми антонімів.

Матеріал: чарівна паличка.

Хід вправи: вихователь називає слово і вказує чарівною паличкою на дитину, яка має швидко підібрати слово з протилежним значенням.

Доберіть по 10 антонімів з різних частин мови (наприклад, іменники, прикметники, прислівники).

Дидактична гра "Назви частини цілого".

Мета: перевірити засвоєння дітьми назв транспорту та його складових частин.

Матеріал: предметні картинки із зображенням різних видів транспорту.

Хід вправи: вихователь показує картинку, за якою дитина має назвати предмет і його складові частини. Наприклад, літак: крила, колеса, корпус, кабіна, салон для пасажирів, пульт управління, прилади, крісла, сходинки, мотор, ремінь.

Назвіть види транспорту: тролейбус, трамвай, автобус, пароплав, метро, вантажна машина, молоковоз, пожежна машина.

Коли і для чого можна використати ці вправи?

10. Прочитайте уривок з конспекту заняття.

Діти складають речення за запитаннями: Чого весело синичці? Чого буває весело дітям? Чого потемнів сніг? Потім відповідають на такі запитання: Сліди чиї? Галявина чия? Горобина чия? Вихователь: "Пригадайте перше слово оповідання "Чого синичка повеселішала". (Рано-вранці.) А якщо це було ввечері, якими словами ми сказали б про це? (Пізно ввечері, пізно-пізно.) А якщо синичка полетіла кудись дуже далеко, якими двома однаковими словами про це можна сказати? (Далеко-далеко.) А якби почули її спів дуже близько, як би сказали? (Близько-близько.)".

Складіть повний конспект тематичного заняття із словникової роботи. Визначте програмні завдання, матеріал, автора оповідання, початок та закінчення заняття.

11. Зробіть опис дидактичного оснащення ляльки відповідно до сучасного побутового життя за табл. 5.

Таблиця 5

12. Проаналізуйте зміст словникової роботи за варіативними програмами за табл. 6.

Таблиця 6

Практичне завдання для самостійного опрацювання № 6

1. К. Ушинський назвав граматику "логікою мови". Поясніть, чому саме граматика є логікою мови.

2. Як свідчать наукові дані, вже в ранньому віці (з 1 року 10 місяців, за О. Гвоздєвим) дитина інтенсивно засвоює відмінкові закінчення. До трьох років вона оволодіває майже всіма відмінковими формами. Вчені по-різному пояснюють це явище. "Дитина раннього віку робить у своєму житті друге велике відкриття – відкриває для себе флективну природу рідної мови" (К. Бюлер).

"Оволодіння граматичною будовою мови відбувається на основі складної динаміки встановлення граматичних стереотипів, їх генералізації та наступної диференціації. Так, наприклад, при вивченні орудного відмінка спочатку спостерігаються однотипні шаблонні форми із закінченням -ою (ложкою, молоткою, ножою, відрою). Під впливом мовленнєвої практики цей стереотип поступово змінюється, з’являється закінчення -ом. Цей новий зв’язок генералізується, підпорядковуючи собі попередній стереотип і починає панувати над ним (ложком, руком)" (Ф. Сохін).

"Чуття мови" допомагає дитині легко і швидко засвоїти граматичні форми "рідної мови" (К. Ушинський, К. Чуковський).

"У своїй творчості дитина копіює дорослих. Не можна думати, що вона сама створює нашу мову, змінює її граматичну будову... сама того не підозрюючи, вона спрямовує свої зусилля на те, щоб шляхом аналогії засвоїти створене багатьма поколіннями мовне багатство" (Чуковский К.И. От двух до пяти. – С. 343-344).

"Той факт, що саме відмінкові форми, в яких виражаються міжпредметні відношення, засвоюються раніше від інших граматичних категорій, засвідчує провідне значення предметної діяльності дитини та її спілкування з дорослими для процесу засвоєння мови" (Д. Ельконін).

"Дитина не переймає готових форм, а конструює їх за відомими правилами... Вона ставиться до мови не пасивно, а активно, конструктивно, постійно здійснюючи неусвідомлений аналіз мовних явищ.

Мова дитини відрізняється від мови дорослих. "Граматична неправильність" дитячої мови закономірна і є наслідком створеної самою дитиною мовної системи, всередині якої вона діє зовсім несуперечливо. У створенні цієї системи відіграють роль аналітичні дії дитини загалом" (Негневицкая Е.И., Шахнаровский А.М. Язык и дети. – М.: Наука, 1981. – С. 38-40).

Якого з цих поглядів дотримуєтеся ви? Яке з цих положень найбільш науково й об’єктивно пояснює засвоєння дітьми граматики? Чиї думки можна спростувати і чому?

Прочитайте записи дитячого мовлення:

"У мене дома є багато іграшш... іграшків, іграшков, іграшок; ляльков, ой...ляльок..." (Оля П., 4 роки 4 місяці).

"Ой, подивись, скільки на небі зірків, ні... зір...ков... зір... ну, як, підкажи, зірок..." (Оля П. 4 роки 7 місяців).

"Ой, швидше, швидше, йди-но сюди, тут повзук відсонився" (Ігор С, 3 роки 2 місяці).

"У мене вже болять правакові пальці, можна я візьму олівець літаковими пальцями?" (Вадим Я., 3 роки 2 місяці).

"Коло... коло... колобок, коло... коло... коло... колосок, коло... коло... колодім, коло... коло... коло рук, коло... коло... колорак, ... коло... ко лосік, коло... коло... колобрід. Все" (Миколка Ц., 5 років 4 місяці).

Поясніть причину цих граматичних явищ.

3. У програмі навчання і виховання дітей дошкільного віку "Дитина" в розділі "У країні граматики" визначено такі завдання формування граматичної правильності мовлення у дітей старшої групи:

навчити утворювати слова із здрібніло-пестливими суфіксами та суфіксами згрубілості, негативної оцінки: відерце, деревце, хлібець, вовчисько, вітрище; жартівливі слова: цибайлик, помагайлик; слова назви вигаданих істот: луговик, домовик;

навчити утворювати дієслова на зразок накупатися, настрибатися; недоспати, недоказати, недомалювати; перестрибнути, перебігти; допити;

навчити вживати вставні слова мабуть, здається, напевне; порівняльні звороти із сполучниками мов, немов, як, ніби (К.: Освіта 1993. - С 147-149).

До кожного з цих завдань розробіть систему дидактичних вправ та ігор, випишіть художні тексти з цими словами (з різними граматичними формами), визначте прийоми ознайомлення дітей із ними та введення цих граматичних форм в активне спілкування дітей.

Складіть зразки розповідей вихователя, в яких би траплялися синонімічні форми слів.

Продумайте, як можна пояснити ці форми дітям.

4. Прочитайте подану нижче таблицю вживання кличної форми іменників (табл. 7).

Таблиця 7

Зробіть аналогічну таблицю на всі відомі вам імена та слова, які часто вживаються під час спілкування з дітьми дошкільного віку. Введіть ці слова в речення. Побудуйте речення з кличною формою іменників.

5. До поданих завдань та початку комплексного заняття доберіть відповідні дидактичні вправи, ігри, вірші та інші прийоми, які сприяли б засвоєнню дітьми граматичних форм.

Закінчіть заняття.

Завдання:

1. Зв’язне мовлення. Навчити дітей відповідати на запитання за змістом картини, описувати тварин, складати розповіді з 2-3 речень.

2. Словник. Збагачувати словник синонімами, антонімами, дієсловами.

3. Граматика. Навчити утворювати іменники за допомогою зменшувальних суфіксів (заєць - зайчик, зайченя, зайчатко, зайченятко); правильно вживати прийменники до, на, в, з, біля; виховувати бажання доглядати за тваринами, оберігати їх.

Хід заняття: стук у двері. Вихователь: "Хтось до нас у гості йде. Відгадайте, хто це?":

Я вухатий ваш дружок,

В мене сірий кожушок,

Куций хвостик, довгі вуса,

Я усіх-усіх боюся.

(Зайчик)

Вихователь вносить зайця, садить його на стілець. Потім звертає увагу дітей на картину: "Хто зображений на картині? Розкажіть про цього зайця. Який він, що він робить? Опишіть зайця, який прийшов до нас у гості". Зразок опису: "Заєць сірий, у нього довгі вуха, косі очі, коротенький хвіст. У зайця задні ноги довші, а передні коротші. Заєць швидко стрибає". Діти повторюють розповідь-опис. Розповідь вихователя за картиною: "Зайці живуть у лісі. Бігають вони швидко, великими стрибками, бо задні ноги в них довші.

У зайця довгі вуха, він добре чує. Зайці їдять траву, кору, молоді гілки дерев, моркву, капусту. Удень вони ховаються під кущем, у густій траві, а ввечері йдуть шукати собі їжу. Влітку шубка зайця сіра, взимку -біла. Зайців потрібно оберігати".

Дітям пропонують послухати вірш М. Познанської "Зайчики":

В лісі сніг. У лісі звірі.

Ось зайчатка скачуть сірі.

Сірі їстоньки хотять,

Сірі з голоду тремтять.

Бідні зайчики, голодні,

Ще не снідали сьогодні.

Вихователь: "Якими словами у вірші говориться про зайчика? Зайчик що робить? Улітку зайчик ситий, а взимку? (Голодний.) Улітку зайчикові тепло, а взимку?" (Холодно.)

6. Прочитайте завдання та початок тематичного заняття для старшої групи.

Завдання: Граматика. Навчити дітей вживати невідмінювані іменники, складати речення з дієсловами з чергуванням приголосних в основі.

Матеріал: лист від Чебурашки, предметні та сюжетні картинки; дидактичні ігри, вправи.

Хід заняття: стук у двері. Приносять листа від Чебурашки. Вихователь читає листа, в якому Чебурашка розповідає про свої пригоди. У тексті листа (його складає вихователь) розмиті дощем слова - невідмінювані іменники в непрямих відмінках з прийменниками по, в, на (в кіно, на піаніно, по радіо, в журі). Діти доповнюють ці слова, складають речення зі словами кіно, піаніно, радіо, журі (за змістом предметних картинок).

Складіть текст листа від Чебурашки. Продовжіть конспект заняття. Опишіть дидактичні вправи та ігри на вживання дітьми дієслів з чергуванням приголосних в основі.

7. Прочитайте конспект тематичного заняття, замініть причинові запитання своїми.

Завдання: Граматика. Навчити складати складнопідрядні речення з підрядними причини із сполучником тому що; виховувати критичне ставлення до граматичних помилок, прагнення до чистоти й правильності мови.

Матеріал: оповідання Б. Житкова "Як мене називали"; конверт з листом Чомусика, маленькі конвертики із запитаннями, ведмедик, Буратіно, іграшковий телефон.

Хід заняття: вихователь читає оповідання Б. Житкова "Як мене називали?". Запитує: "Чому Олексія називали Чомусиком?". Показує лист від Чомусика і читає його: "Дуже люблю писати листи дітям у дитячий садок і ставити різні запитання. Написав я і вам. Спробуйте відповісти на мої чому. Чому діти люблять свій дитячий садок? Чому ви любите свою маму? Чому потрібно ділитись іграшками? Чому потрібно боротися за мир?" Потім діти показують свої листи. Вихователь зачитує запитання: "Чому випав сніг? Чому до Олі прийшов лікар? Чому відлітають птахи? Чому влітку не носять шубу? Чому взимку одягають рукавички? Чому потрібно бути уважним на заняттях?". Проводиться дидактична гра "Ведмедик і Буратіно розмовляють по телефону". На столі стоїть іграшковий телефон. Ведмедик просить Буратіно відповісти по телефону на кілька запитань. Буратіно дає неправильну відповідь, а діти виправляють. Наприклад, Ведмедик запитує: "Чому взимку не можна купатися?". Буратіно: "Бо заважає шуба". Діти виправляють: "Тому, що взимку холодно. Тому що вода в річці замерзла. Тому що вода в річці дуже холодна. Тому що можна застудитися".

8. Прочитайте вірш В. Коломійця "Ихша та Отохша". Поясніть словотвір слів: Ихша, Отохша, зубатохша, покотихша, навперестрибохша.

Вийшла Ихша – сіра покотихша.

Тихше! - ой-ой-ой.

Он Отохша – люта зубатохша –

навперестрибохша... ой!...

9. Доберіть художні твори з різними граматичними формами (клична форма, невідмінювані іменники, частки, сполучники тощо), які можна використати в роботі з дітьми.

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 384; Нарушение авторских прав

Мы поможем в написании ваших работ!