Змістовий модуль 2. Російська література першої половини ХІХ ст

Семінарське заняття № 6. Новаторський характер комедії О. Грибоєдова «Лихо з розуму».

1. Своєрідність жанру і конфлікту комедії О. Грибоєдова.

2. Риси класицизму, романтизму і реалізму в творі. Трансформація О. Грибоєдовим канонів класицистичної драми.

3. Центральні образи комедії:

–еволюція свідомості Чацького;

–сюжетно-композиційна роль образу Софьї;

–значення образу Молчаліна;

–типове та індивідуальне в образі Фамусова.

4. Колоритність художньої мови комедії.

Завдання:законспектувати статтю І.А. Гончарова «Мильон терзаний».

Література:

1. Грибоедов А.С. Горе от ума (будь-яке видання).

2. История всемирной литературы: В 9 т. – М., 1989. – Т. 6. – С. 315-321.

3. Манн Ю.В. Русская литература первой половины XIX в. (Эпоха романтизма). – М., 2001.

4. Петров С.М. «Горе от ума» комедия А.С. Грибоедова. – М., 1981.

5. Смольников И.Ф. Комедия А.С. Грибоедова «Горе от ума». – М., 1986.

6. Фомичев С.А. Комедия А.С. Грибоедова «Горе от ума»: комментарий. – М., 1983.

7. Шумкова Т.Л. Зарубежная и русская литература. Романтизм: Учебное пособие. – М., 2002.

Семінарське заняття № 7. Специфіка відображення дійсності і концепція особистості в романі О. Пушкіна «Євгеній Онєгін».

1. Своєрідність жанру «Євгенія Онєгіна» – «роман у віршах». Творча історія.

2. Автор в романі. Своєрідність авторської оцінки персонажів.

3. Особистість і доля Онєгіна. Розвиток характеру головного героя, пошуки власного «Я».

4. Романтична концепція особистості Лєнського, його протиставлення Онєгіну.

5. Образ Тетяни – спроба створення національного народного характеру.

6. Своєрідність композиції. Значення відкритого фіналу. Стилістична своєрідність роману.

Завдання:законспектувати статті В. Белінського, присвячені роману О. Пушкіна «Євгеній Онєгін» (статті восьму та дев’яту).

Література:

1. Пушкин А.С. Евгений Онегин (будь-яке видання).

2. Благой Д.Д. Душа в заветной лире: Очерки жизни и творчества А.Пушкина. – М., 1983.

3. Лотман Ю.М. Пушкин: Биография писателя; Статьи и заметки, 1960–1990; «Евгений Онегин»: Комментарий. – СПб.: Искусство-СПБ, 1995.

4. Кошелев В.А. «Онегина воздушная громада». – СПб., 1999.

5. Манн Ю.В. Русская литература первой половины XIX в. (Эпоха романтизма). – М., 2001.

6. Фризман Л. Г. Семинарий по Пушкину. – Харьков: Энграм, 1995.

7. Шумкова Т.Л. Зарубежная и русская литература. Романтизм: Учебное пособие. – М., 2002.

Семінарське заняття № 8. Соціально-філософська проблематика роману М. Лермонтова «Герой нашого часу».

1. Епоха 30-х років та її вплив на задум роману. Співвідношення роману з віршем «Дума» М. Лермонтова.

2. Специфіка композиційної побудови та нарративних стратегій роману.

3. Печорін в системі образів роману:

–Печорін і Максим Максимович;

–Печорін і світ «природних» людей (Бела, контрабандисти);

–Печорін и княжна Мері.

4. Художні прийоми розкриття образу Печоріна: передмова автора, спостереження оповідача, стосунки з героями, саморефлексія персонажа (щоденник), «двійники» Печоріна.

5. Філософська проблематика глави «Фаталіст»: тема долі, проблема Сходу та Заходу.

Література:

1. Лермонтов М.Ю. Герой нашего времени (будь-яке видання).

2. Манн Ю.В. Русская литература первой половины XIX в. (Эпоха романтизма). – М., 2001.

3. Марченко А.М. Печорин: знакомый и незнакомый // «Столетья не сотрут...»: Русские классики и их читатели. – М., 1988.

4. Удодов В.Т. Роман М.Ю. Лермонтова «Герой нашего времени». – М., 1989.

5. Шеховцова Т.А. Михаил Лермонтов. – Х., 2003.

6. Шумкова Т.Л. Зарубежная и русская литература. Романтизм: Учебное пособие. – М., 2002.

Семінарське заняття № 9. Художній світ повістей М. Гоголя.

1. Розвиток сюжету та конфлікту в «Ночи перед Різдвом». Особливості образної системи. Елементи карнавалізації. Гоголівська реалізація романтичного двосвіття.

2. «Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем»: источники сюжету, своєрідність конфлікту. Специфіка харакетристики персонажів, засоби створення образів.

3. Образ Башмачкіна з повісті «Шинель» як «маленької людини»: типовість та гуманістичний пафос. Засоби створення образу. Риси романтичного героя в образі Акакія Акакійовича.

4. Специфіка фантастичного в повістях М. Гоголя:

- стихія народної демонології в «Ночи перед Різдвом»;

- дивне та неочікуване на рівні описів та оповіді в «Повісті про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем»;

- фантастика епілога та нефантастична фантастика в повісті «Шинель».

6. Специфіка художньої манери М. Гоголя.

Література:

1. Ветловская В.Е. Повесть Гоголя «Шинель» (Трансформация пушкинских мотивов) // Рус. лит. – 1988. – № 4.

2. Манн Ю.В. Русская литература первой половины XIX в. (Эпоха романтизма). – М., 2001.

3. Манн Ю.В. «Сквозь видный миру смех». – М., 1994.

4. Манн Ю.В. В поисках живой души. – М., 1984.

5. Манн Ю.В. Поэтика Гоголя. – М., 1988.

6. Машинский С.И. Художественный мир Гоголя. – М., 1979.

7. Маркович В. Петербургские повести Н.В.Гоголя. – Л., 1988.

8. Мацапура В.И. Н.В. Гоголь: художественный мир сквозь призму поэтики. – Полтава: Полтавський літератор, 2009. – 304 с.

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 292; Нарушение авторских прав

Мы поможем в написании ваших работ!